З інвалідного візка у футбольні ворота… Складна і дивовижна доля сироти!

Це Влад. Йому 18 років. З чотирьох років виріс в дитячому будинку. Мама залишила його тому, що злякалася інвалідності дитини. Його діагноз – лівосторонній геміпарез, ДЦП.

Ще до 7 років Влад був в інвалідному візку. Лікарі говорили, що хлопець не зможе ходити. Але в 7 років він сам встав з інвалідного візка та почав робити перші кроки. І це кардинально змінило його життя. В 9 років Влад вже грав у футбол з іншими хлопцями в дитячому будинку. 

Завдяки благодійному фонду «Максимум» Влад познайомився з хорошим наставником і зразу ж попросив у нього подарунок – рукавиці воротаря.

Влад продовжував грати у футбол, вступив до технікуму. Хоча навчався погано, його багато хто підтримував. І наставник у першу чергу. На тренуванні до хлопця підійшов чоловік та дав візитну картку. Він сказав, що є тренером параолімпійської збірної з футболу і запросив на тренування. 

Ось так величезна жага до життя здатна змінити все.

Поділитися